Криза у відносинах між офіційним Києвом і Москвою, схоже, наближається до апогею.

Заступник міністра закордонних справ України Володимир Огризко заявив вчора про намір України ревізувати угоди по Чорноморському флоту. Слідом за ним Борис Тарасюк сповістив сусідів, що довше 2017 роки росіяни не затримаються.

Підписані у 97-му році угоди передбачають оренду російським флотом бази в Севастополі терміном на 20 років. Що ж стоїть за цим рішенням, хто отримає бонуси від його реалізації і кому вигідна така ініціатива? З одного боку, очевидно, що присутність російської бази ЧФ РФ в Севастополі є практично непереборною перешкодою для України в її інтеграційних устремліннях в НАТО. При цьому військова база РФ на території АРК ніяк не впливає на вступ України в ЄС, оскільки жоден з Копенгагенських критеріїв не включає обмеження на наявність іноземних військових баз на території країн-членів ЄС. Досить згадати військові об’єкти США на території Німеччини і Великобританії. Відтак єдиним позитивним моментом виведення російської бази із Севастополя для офіційного Києва стане зростання вірогідності вступу в Північноатлантичний альянс.

Негативних моментів в цьому процесі, при детальному аналізі, можна виявити значно більше.

По-перше, виведення ЧФ РФ із Севастополя означатиме фактичну втрату інтересу Кремля до зміцнення стабільності на півострові. На сьогодні відзначається висока активність в Криму організацій ісламського толку, наприклад «Хізб-ут-Тахрир», «Сірі вовки», «Ісламська партія Криму», «Адалет», «Нурджулук» та ін.. І посилення ісламського чинника в АРК дотепер було не на користь Москви. Виведенням російського флоту із Севастополя, в разі вступу в НАТО, Брюссель може скористатися для базування там частин і з’єднань ВМС НАТО. На наше глибоке переконання, такий сценарій може бути блокований зацікавленими силами за рахунок дестабілізації ситуації в Криму.

Pages: 1 2 3